горд
31гордій — я/, ч., розм. Гордовита людина …
32горд — (ісландська, норв.) Сільський хутір в Ісландії та Норвегії. Комплекс житлових і господарських споруд (до 20), які в гірській місцевості розташовувались компактно або ланцюгом, на спокійному рельєфі покоєм або замкненим каре …
33горд — прил. горделив, високомерен, надменен прил. изпълнен с достойнство, достоен, важен прил. самоуверен, самомнителен …
34гордіїв — прикметник від: Гордій …
35горд — [گارد] фр. ниг. гвардия …
36Горд, Болесл. — авт. поэмы "Дидона" (СПб., 1894). {Венгеров} …
37гордівливий — а, е. Сповнений почуття гордості (у 2 знач.); поважний …
38гордість — дості, ж. 1) Почуття особистої гідності, самоповаги. 2) Почуття задоволення від усвідомлення досягнутих успіхів, переваги в чому небудь. || Той (те), ким (чим) гордяться. 3) Надмірно висока думка про себе і зневага до інших; пихатість …
39гордість — [го/рд іс т ] дос т і, ор. д іс т у …
40гордість — 1) (почуття самоповаги), гордощі, гордовитість, гординя, гордота Пор. гідність 2) (надмірно висока думка про себе й зневага до інших), гордовитість, гонор, гординя, гордота, пихатість, пиха …